Стаття

О.В.Тинок

вчитель  математики

КНЗ «Христофорівська  ЗОШ  Ι-ΙΙΙ ст.»

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

        На  сучасному  етапі  розвитку  суспільства, на  шляху  інтеграфії  України до Європейського простору, при переході до ринкової економіки, що   характе-ризується  стрімким  зростанням  обсягу  наукової  інформації  і  високоінтелек-
туальними технологіями суспільного виробництва, демократичне суспільство вимагає від школи значних змін.

       Суспільству необхідна людина, яка здатна до активного творчого оволодіння знаннями; вміннями застосовувати ці знання на практиці. Знання повинні бути гнучкими і учень повинен вміти мобілізувати їх в реальній життєвій ситуації, швидко адаптуватися до нестандартних ситуацій.
Крім того, щоб знайти своє місце в житті,  бути успішним, активно засвоїти свої життєві і соціальні ролі, сучасний випускник повинен вміти працювати в команді, бути комунікабельним та вмотивованим на успіх.

       Нова українська школа має ефективно допомогти учневі  розкрити, розвинути  особистісний потенціал та сформувати стійкі  компетентності, які необхідні при досягненні його життєвого успіху. Моя навчально-виховна діяльність вчителя  математики полягає в тому, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь, навичок, але й сформувати їх математичну компетентність, тобто уміння працювати з числовою інформацією.

       Математична компетентність – вміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст  і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпре-тувати отримані результати.

       Шкільні предмети більшістю учнів сприймаються порізнено.  Отримуючи суму непов’язаних між собою знань, а не цілісне уявлення про світ, в якому во-ни будуть жити, вони задають справедливе питання: «А навіщо нам це потріб-но?»  Тому одне з основних завдань вчителя при формуванні математичної компетентності – це мотивація навчання. Мотивувати вивчення в школі векто-рів, тригонометричних функцій, інтегралів, похідних, комплексних чисел тощо тим, що цей матеріал знадобиться у вузі, недоцільно – така мотивація буде ду-же слабкою. А от показати, що набуті знання застосовуються для розв’язання практичних задач, розглянути задачу з іншого предмета – можливо.

       Мета роботи вчителя математики – розвиток особистості учня, його творчого потенціалу та пізнавальної активності, формування математичної компетентності через такі завдання:

·        поширення системних знань через міжпредметні зв’язки, що робить людину компетентною;

·        забезпечення засвоєння учнями практичних навичок, необхідних для життя в сучасному суспільстві.

       Розвиток математичної компетентності учня має бути системним і включати різні аспекти навчально-виховного процесу: урок, як основну форму навчальної діяльності, факультативи, самоосвіту, позакласну роботу з математики, яка базується на індивідуальних особливостях учнів.

        Особливе місце  діяльності вчителя при формуванні математичної компетентності належить урокам. Саме на уроках учні отримують важливі теоретичні знання з математики, вчаться їх застосовувати на практиці. Конструюючи кожен урок, я враховую різні чинники, які впливають на розвиток уроку, як форму організації навчального процесу.

       Серед чинників головним є – інтеграція та інтеграційні зв’язки. Саме застосування міжпредметних зв’язків сприяє підвищенню ефективності навчання учнів на заняттях з математики. Адже, діти, які добре знають теоретичний матеріал, не завжди можуть застосовувати його на практиці. Досвід показує, що інтегроване навчання, за якого матеріал доповнюється іншими напрямками, дає набагато кращий результат у порівнянні з традиційним вивченням предмета. Практична спрямованість дозволяє виробити систему знань, розвиває здібності до їх переносу в інші галузі, сприяє формуванню цілісного світогляду учня. Збільшення навчального навантаження на учнів, зменшення годин на вивчення математики, вимагає від вчителя пошуку ефективних форм, методів, прийомів навчати.

          Тому в даний час актуальним є використання елементів технології проблемного навчання. Продумуючи урок, створюю проблемну ситуацію, яка формує інтерес до вивчення конкретного матеріалу на етапі постановки мети, мотивації пізнавальної діяльності; спонукає до самостійності в процесі оволодіння змістом навчання на етапі осмислення і засвоєння; веде до використання їх у нових ситуаціях. Доречно використати такі методи: проблемний виклад, пошуковий, дослідницький, евристичний тощо. Засобами реалізації проблеми вибираю роботу з текстом підручника, пошук фактів, асоціативний ряд, вивчення таблиць, графіків, перегляд відео-сюжетів, спілкування, короткі перевірочні роботи, математичні диктанти тощо.

        Створити проблемні ситуації на уроках математики допоможуть історичні екскурси, життєві факти, цікаві задачі, в математичному змісті яких міститься суперечність наукових фактів зі звичними життєвими уявленнями учнів, що викликає в них здивування, суперечність чи нерозуміння, і створює потребу нових знань. А  роботу на уроці треба організувати так, щоб кожен учень працював активно, на повну силу, а наслідок – розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення, формування чітких умінь і навичок.

         Щоб підготовити дитину до життя, сформувати компетентну особу, необхідно спонукати її до самоосвіти. Адже вона передбачає самостійне, за власною ініціативою, отримання і засвоєння учнями важливої математичної інформації. Я постійно намагаюся створювати мотивацію для пошуку математичних знань, бо вони розвивають в учня цікавість і тільки тоді дитина буде займатись самоосвітою.    

       Стародавні римляни вважали, що корінь навчання гіркий. Але коли вчитель бере в союзники інтерес, коли учні „хворіють” жагою знань і тягою до активної розумової праці, корінь навчання змінює смак.

Список  використаних джерел:

1. Вдовиченко Р.П., Тарасова І.В. «Шляхи формування життєвої компетентності особистості школяра.» – Вип. І. – Миколаїв, 2003. – 56 с.

2. Маслікова І.В. « Моніторингова система освітнього менеджменту.» – Х.: Видавнича група «Основа», 2005. – 140 с.

3. Раков С., «Формування математичних компетентностей випускника школи як місія математичної освіти» - «Математика в школі», №5, 2005 р. - С. 2- 7.